«Переважна більшість тих, хто цікавиться сферою нерухомості, неодмінно зустрічав термін «хрущовка» – зазначає менеджер компанії «Атланта Нерухомість» Хоміч Дмитро. На сьогодні можна виокремити ряд специфічних характеристик, які визначають рівень сприйняття «хрущовок» як особливого архітектурного типу житла.
Хронологічний початок ери «хрущовок» – 1955 рік. Тоді Рада Міністрів СРСР на чолі з Микитою Хрущовим прийняв постанову «Про розвиток житлового будівництва в СРСР».
Зводити «хрущовки» почали в кінці 50-х рр. і працювали в цьому напрямку до кінця 80-х. Головна мета – в рекордно короткі терміни забезпечити житлом якомога більше людей. Гасло періоду «великої будови» – «Для кожної сім’ї – хоч і маленьке, але своє житло».
Мало хто знає, що над хрущовками працювали цілі наукові відділи! Питання планувань і внутрішньої ергономіки будівель вивчалось дуже і дуже скрупульозно. Так, шляхом надточних математичних розрахунків було встановлено, що на одного радянського громадянина передбачалась шафа шириною в 50 см. Цей розмір був вирахуваний шляхом інвентаризації всього одягу, яким могла володіти радянська людина (аж до кількості нижньої білизни). Так, сім’я з трьох осіб мала в квартирі місце під шафу довжиною всього 1,5 метра.
Згідно з тією ж ергономікою, щоб надіти пальто, потрібен передпокій шириною всього 95 см. А що б витертися рушником у ванні досить ширини 110 см.
Окрема тема – відсутність ліфтів у будинках «хрущовського» типу. Медики світлої доби комунізмо-соціалізму видали висновок, що на здоров’я людини ніяк не впливає підйом по сходах до четвертого поверху. Бюрократи накинули зверху 25 відсотків (радянська людина – найбільш витривала), тому будівлі до п’яти поверхів не облаштовувались ліфтом.
Окрім того, у Радянському Союзі собівартість будівництва намагалися максимально знизити. Тому, окрім зменшення загальної площі квартири, зрізали «все зайве». Наприклад, прибираючи ліфт, можна було заощадити цілих 10% від загальної ціни об’єкта.
Передбачалося, що «хрущовки» будуть житлом з короткостроковим терміном використання, але, як відомо, немає нічого більш вічного, ніж тимчасове. Так що знамениті «хрущовки» і нині стрункими рядами стоять на вулицях Луцька й інших українських міст.
Перші «хрущовки» були цегляними, але в 60-х рр., заради економії, було прийняте рішення про частковий перехід на панельне домобудівництво.
Особливості «хрущовок»:
• Зазвичай в будинку від 3 до 5 поверхів.
• Стилістика оформлення будівель лаконічна, «сувора» і функціональна.
• Орієнтовна площа хрущовок: 1-к. кв. – 28-33 кв.м, 2-х к. кв. – 38-46 кв.м, 3-х к. кв. – 48-60 кв.м. Також інколи зустрічаються «маломірки» площею 24-26 кв.м.
• Як правило, якщо в будинку «хрущовського» типу на поверсі 4 квартири, то санвузол у них сумісний (туалет і ванна разом), якщо 3 квартири – санвузол роздільний.
• Інколи під вікном з кухні облаштовувався невеликий короб для зберігання продуктів, який в народі отримав назву «хрущовський холодильник».
• Як правило у конструктиві типової «хрущовки» були передбачені такі цікаві фішки, як підстельні антресолі і вікно у стіні між кухнею та санвузлом. Наявність навісних місць для зберігання пояснювалась бажанням максимально раціонального використання площі квартири. А от поява додаткового вікна у санвузлі була продиктована відразу кількома факторами: вдень сонячне проміння могло потрапляти із кухні у санвузол, що давало змогу економити на витратах з використання електрики + сонячні промені мали зупиняти розвиток грибка, вогкості і мікробів у ванній. Бажання задіяти сонячну енергію мало й іншу практичну основу – у «хрущовках» дуже популярним було відключення електроенергії (при будівництві п’ятиповерхівок економили на всьому, у тому числі – і на проводці).
Плюси «хрущовок»:
• Невисока ціна за квартиру.
• Розташовані в районах з хорошим рівнем довколишньої інфраструктури.
• На одній сходовій клітці зазвичай не більше 4-х квартир.
• Можливість заощадити на ремонті і обслуговуванні, завдяки невеликому метражу, низьким стелям, типовим вікнам і дверним отворах.
• Відносно невисокі комунальні платежі.
Мінуси «хрущовок»:
• Дуже маленька площа – перша і основна претензія до «хрущовок». Крім банальної незручності і нестачі простору, для такої квартири складно підібрати меблі. Також в таких квартирах непросто реалізувати практичний функціональний ремонт.
• Мало місця для зберігання речей.
• Низькі стелі – приблизно в 2,5 м.
• Погана звукоізоляція – ширина перегородок між стінами часто становить всього кілька сантиметрів.
• Вузькі коридори і сходові клітки.
• Маленькі кухні (4-6 кв.м) і невеликі житлові кімнати (6-16 кв.м).
• Суміжні або прохідні кімнати.
• Відсутність ліфта і сміттєпроводу.
• Короткий термін експлуатації будинку – в середньому до 25-40 років.
• Висока ймовірність виникнення тріщин і грибка.
• Холодно взимку і спекотно влітку (особливо – на верхніх поверхах).
Купувати «хрущовку» чи ні – питання індивідуальне. У такому типі житла є і свої недоліки, і очевидні переваги. Остаточне рішення залежить від конкретних цілей, побажань і особистих пріоритетів.
Компанія “Атланта Нерухомість” може допомогти Вам продати “хрущовку” у Луцьку.
Дізнайтеся як ми продаємо житло на сайті https://bit.ly/prodaty-khrushchovku
Дмитро Хоміч,
менеджер з продажу житлової нерухомості
