«”Хрущовки” не цікавлять, запропонуйте “чешку”» – дуже популярний клієнтській запит у середовищі нерухомості Луцька. У той же час, лише невелика кількість учасників ринку орієнтується у специфіці «чеського» проекту як такого.
Є кілька легенд, як «чешки» отримали свою назву. Так, згідно однієї із версій – перші будинки «чеського проекту» були спроектовані для тимчасового проживання працівників із Чехії, які будували Київський пивзавод «Оболонь». Інша версія – в ході одного із робочих відряджень у «дружні» республіки, радянські проектувальники відвідали Чехію, звідки і привезли до Радянського Союзу новий архітектурний макет для житлового будівництва.
У східних регіонах України та на території Росії «чеський проект» має й іншу назву – «брежнєвка» (що пов’язано із хронологією перебування при владі радянського лідера Леоніда Брежнєва у др. пол. 60-х – пер. пол. 80-х рр. ХХ ст.) й так звана «улучшонка» – як відображення архітектурного компромісу між «погіршеною» «сталінкою» та «покращеною» «хрущовкою».

Як би там не було, але «чеський проект» отримав велике поширення в ряді міст України і у Луцьку – зокрема.
Під категорію «чешка» або «чеський проект» (на слензі будівельників – так звана «серія 480») підпадають, як правило, дев’ятиповерхові (рідше – п’ятиповерхівки) житлові будинки, основним будівельним матеріалом яких є залізобетонна панель (славнозвісні «панельки»), рідше – цегла (як правило – біла силікатна).
Будівництво цього типу житла розпочалося в 70-х роках минулого століття і тривало до початку 90-х. років. Квартири-чешки розташовані в основному в спальних районах міст, де непоганий рівень довколишньої інфраструктури і в пішій доступності обов’язково є школа та дитячий садок.
Як правило, на типовомоу поверсі «чешки» – чотири або шість квартир, сходові марші і міжквартирні майданчики більш просторі, аніж у порівнянні з «хрущовками». Ще одна відмінність від «хрущовок» – наявність у «чеському проекті» внутрішньобудинкового сміттєпроводу, невеликого технічного приміщення над крайнім поверхом і ліфта – звичайно, лише у 9-ти поверхових будинках.
Метраж квартир: «однушки» – 35-42 кв.м; «двушки» – 48-58 кв.м; трикімнатна – 62-78 кв.м; чотирикімнатні квартири – в межах 78-86 кв.м.
Планування: непрохідні кімнати правильної прямокутної форми, роздільний санвузол, просторий коридор і кухня більшої, у порівнянні з «хрущовкою», площі (7-10 кв.м.). У чешках обов’язково є балкон (інколи – їх відразу кілька, прямої і «скошеної» форми, з можливістю їх об’єднання із житловою кімнатою або кухнею). Часто у «чешках» є додаткове місце для зберігання у вигляді кладовки, що суміжна з коридором. Висота стелі «чешок» – 2.55-2.80 м.
Що цікаво – конструктивні особливості залізобетонних панелей, із яких збудовані більшість «чеських проектів», забезпечують майже рівну поверхню стелі і підлоги, які не мають суттєвих перепадів і дуже полегшують процес проведення ремонтних робіт.
Основні мінуси «чешок»:
– З плином часу конструктивні шви між панелями мають здатність розходитись, ізоляційний матеріал втрачається – панельні «чешки» часто потребують комплексної модернізації свого фасаду.
– Слабка теплоізоляція, що особливо відчувається в кутових квартирах – взимку стіни можуть серйозно промерзати, влітку у такому житлі буває дуже спекотно. Можлива поява грибка.
– Погана звукоізоляція – як правило, у панельних будинках сусіди «чудово» чують один одного.
– У п’ятиповерхівках відсутні ліфти
Попит на придбання «чешок» залишається стабільно-високим протягом усього часу свого існування. Як і у інших типів «пострадянського» житла, у «чеського проекту», безумовно, є як свої плюси, так і свої мінуси, тому питання покупки потрібної нерухомості має завжди виходити з ваших особистих побажань і пріоритетів.
Дмитро Хоміч,
менеджер з продажу житлової нерухомості